Особливості регулювання трудових відносин в Україні  

Особливості регулювання трудових відносин в Україні - 1

1

Основою " лізингу персоналу "є поєднання норм цивільного права (ЦКУ) - "договір підряду"," Договір доручення"," контракти " та ін., і трудового законодавства (КЗпП).

Можливо вас зацікавить онлайн-бібліотека української літератури де можна дізнатись про просте речення та їх типи и ще багато цікавого на освітньому онлайн-ресурсі litmisto.org.ua
Теоретично, регламентується гнучкість трудових відносин, а саме - локальне трудове регулювання, де - "локальні норми трудового права в Україні - правило загальнообов'язкової поведінки, попередньо санкціоновані державою і прийняте в установленому законом порядку безпосередньо на підприємстві, в організації, і чинного в його межах".
Тобто - "дозволено те, що не заборонено законом, і ним визначено".
Українським законодавством допускається застосування загальних і спеціальних норм залучення працівників, у тому числі; тимчасових і сезонних.
Трудові відносини - це добровільна юридична зв'язок між працівником і роботодавцем, де в основі - "трудовий договір".
Види трудових відносин припускають також "тимчасові договори", "контракти", "трудові договори" на умовах неповного робочого часу.
Особливості регулювання праці деяких категорій працівників, у тому числі і тимчасових, а також осіб, які працюють за договорами, встановлені законодавчо.
Встановлення особливостей регулювання праці в колективному договорі підприємства-основному локальному нормативно-правовому акті.
Недолік трудового законодавства, що передбачає укладення "контрактів" з певними категоріями персоналу, компенсується нормами:
* регулювання трудових відносин за ЦКУ (договори найму, підряду);
* можливістю складання "строкових трудових договорів". У разі, коли характер цієї роботи визначено на основі орендного підряду (термін від 45 хвилин до 20 років);
Враховуючи особливості трудового та цивільного законодавства України, світові тенденції сучасного регулювання ринку праці і досвід зарубіжних країн, застосування такої форми залучення трудових ресурсів на підприємство, як "лізинг персоналу" дозволяє вирішувати макроекономічні проблеми (подолання безробіття, боротьба з "тіньовим" ринком, зменшення державних соціальних виплат), так і мікроекономічні проблеми підприємств, що сприяє зростанню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.
Тут можлива взаємовигідна співпраця, як з Державним центром зайнятості, так і з недержавними агентствами по найму.
Новий вигляд трудового права повинен бути орієнтований на такого учасника трудових відносин, як "незалежний працівник". У ФРН-державі з найбільш відпрацьованою культурою праці і досконалим законодавством з регулювання ринку робочої сили, обумовленої менталітетом нації, дана категорія ("Arbeitnehmerahliche") має легальне визначення:
* "до категорії належать особи, які виконують роботу за трудовим договором, або договором підряду, економічно залежні від свого роботодавця (замовника) і потребують такої ж охорони праці на період робіт, як і звичайні наймані робітники;
* велика частина їх робіт виконується для однієї особи-замовника, що працює за контрактом на підприємстві, або для всієї організації".